Зміна серця та життя людини – це досить рутинний процес.

31 ГРУДНЯ

Божа робота над вашим серцем – це не миттєве явище, а процес. І здійснюється він не трьома-чотирма значними подіями, але через тисячу маленьких, непомітних змін.

Ну що ж, ось і настав знову той самий час. Тема номер один для блогів, газетних статей, телевізійних шоу та величезної кількості постів у Твіттері. Це час здійснення щорічного ритуалу новорічних резолюцій – радикальних рішень, які, як багато хто сподівається, докорінно й одночасно змінять їхнє життя на краще.

Насправді мало хто з курців кинув палити внаслідок одного єдиного прийнятого рішення. Мало хто з людей із зайвою вагою став стрункішим завдяки тому, що одного разу твердо вирішив схуднути. Мало хто з боржників радикальним чином змінив своє ставлення до фінансів завдяки прийнятому у новорічної ялинки рішенню розпочати життя з чистого аркуша. І навряд чи бажання, загадані під бій курантів, допомогли хоч комусь по-справжньому змінити свій шлюб.

Чи важливі зміни? Так, вони так чи інакше мають для нас певну цінність. Чи потрібна присвяченість? Звичайно! Те, чому ми вирішуємо присвятити себе, визначає все наше життя. Але щодо зростання благодаті, заснованого на Євангелії Ісуса Христа, у цьому питанні не можна покладати свої надії на якийсь грандіозний момент, ніби він здатний принести у ваше життя радикальні зміни.

Насправді перетворюючий працю благодаті є повсякденним процесом, а не рядом грандіозних подій. Зміна серця та життя людини – це не одномоментне явище. Воно відбувається поступово, щодня, на тому місці, де ми знаходимося. Преображення не рухається стрибками, від однієї грандіозної події до іншої. Ні, як і все наше звичайне життя, це досить рутинний процес.

Навряд чи наші з вами імена будуть увічнені у підручниках з історії. Більшість із нас встигнуть ухвалити за все своє життя лише два-три важливі рішення, а через кілька десятиліть після нашої смерті людям вже буде складно згадати, чим ми взагалі займалися. Життя наше протікає в дрібницях, і якщо Бог у цих дрібницях не править і не працює над нашим перетворенням, тоді у нас немає жодної надії.

Дрібниці життя неймовірно важливі саме тому, що в них і полягає наше життя, і саме вони формують нас. Я думаю, що максималістський підхід у цьому питанні приносить багато неприємностей. Через нього ми можемо недооцінювати важливість небагатьох миттєвих миттєвостей і тих маленьких змін, які постійно робить у нас благодать. Недооцінюючи ці незначні моменти, ми схильні не помічати гріхи, що виявляються в них. Ми перестаємо шукати благодать, доступ до якої завжди нам відкритий. Зрозумійте, не дві-три значні події визначають характер вашого життя, але тисячі непомітних дрібниць. І те, як ви поводитесь в ці моменти, визначить те, як ви будете поводитися під час великих і грандіозних подій.

А що змінює нас? Преображає благодать, що невпинно робить свою працю в незначних дрібницях. І тому, прокидаючись, ми повинні знову ставити собі за мету жити, кожну мить упокорюючи своє серце і звертаючись до Бога за благодаттю.

Пол Тріпп. Милості нового ранку.